оснач

1. Рідкісне прізвище українського походження, що, ймовірно, походить від діалектного слова “оснач” (див. значення 2).

2. (Діал.) Майстер, який виготовляє вісі (дерев’яні осі) для колісних пар возів або інших гужевих транспортних засобів; вісник, осник.

Приклади:

Відсутні