осмучений
[osmut͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
- (Медицина) –
(Про людину) такий, що має вигляд, наданий за допомогою осмуки; набряклий, опухлий, з обличчям, що спухло від сліз або недосипання.
- (Лінгвістика) –
(Переносно, про очі) почервонілі, набряклі від сліз, плачу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. осмучений, р. осмученого, д. осмученому, з. осмученого, о. осмученим, м. осмученім