Осмученість — стан людини, яка перебуває в осмуті, смутку, зажуреності; сумний, пригнічений настрій.
осмученість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Осмученість — стан людини, яка перебуває в осмуті, смутку, зажуреності; сумний, пригнічений настрій.
Відсутні