1. Політична ідеологія та державна доктрина Османської імперії, що ґрунтувалася на принципах єдності та централізації імперії, верховенства султана як правителя та захисника всіх підданих незалежно від їхньої етнічної чи релігійної приналежності, особливо в період Танзимату та пізніше.
2. Історичний термін для позначення системи османського державного управління, суспільного устрою та культурно-цивілізаційних особливостей, що були притаманні Османській імперії.
3. У сучасному політичному дискурсі Туреччини — ідеологія неоосманізму, що посилається на історичну спадщину Османської імперії та передбачає активнішу зовнішню політику країни в регіонах колишньої імперії.