Значення
- (Медицина) –
Стан, коли людина відчуває сонливість, заціпеніння, сповільненість реакцій та мислення, часто через втому, хворобу або дію певних речовин.
- (Психологія) –
Відсутність кмітливості, повільність у розумових процесах; заторможеність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. осоловілість, р. осоловілості, д. осоловілості, з. осоловілість, о. осоловілістю, м. осоловілості, к. осоловілосте