1. Стан, коли людина відчуває сонливість, заціпеніння, сповільненість реакцій та мислення, часто через втому, хворобу або дію певних речовин.
2. Відсутність кмітливості, повільність у розумових процесах; заторможеність.
осоловілість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |