Історико-культурний процес поширення слов’янської мови, культури, етносу та впливу на інші народи або території, що часто супроводжувався асиміляцією неслов’янського населення.
Процес набуття певною територією, населеним пунктом або регіоном слов’янського характеру в етнічному, мовному чи культурному плані внаслідок міграцій та освоєння слов’янами.
У лінгвістиці — запозичення, калькування або адаптація іноземних слів, понять або структур за допомогою слов’янських мовних засобів.