осліплюваний
[oslipljuʋɑnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
- (Лінгвістика) –
(пасивний дієприкметник від дієслова “осліплювати”) Такий, що піддається впливу яскравого світла, що заважає бачити, тимчасово позбавляється зору через надмірне освітлення.
- (Психологія) –
(переносне значення) Такий, що зазнає сильного психологічного або емоційного впливу, який заважає реально оцінювати ситуацію, розсудливо мислити; приголомшений, захоплений чимось до втрати критичного сприйняття.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. осліплюваний, р. осліплюваного, д. осліплюваному, з. осліплюваного, о. осліплюваним, м. осліплюванім