осліплений

[osliplɛnɪj] Прикметник

Буква:О

Значення

  1. (Медицина) –

    Який позбавлений зору, здатності бачити внаслідок пошкодження очей або зорового нерва.

  2. (Психологія) –

    Переносно: який втратив здатність правильно розуміти, оцінювати щось, захоплений чимось настільки, що не бачить очевидного.

  3. (Медицина) –

    Який був надмірно яскраво освітлений, від чого втрачається здатність чітко розрізняти навколишнє (наприклад, про зір).

  4. (Техніка) –

    У техніці: такий, що має заглушені, непрохідні отвори або порожнини (наприклад, про отвір, гільзу).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. осліплений, р. осліпленого, д. осліпленому, з. осліпленого, о. осліпленим, м. осліпленім

Більше записів