осліплений
[osliplɛnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
- (Медицина) –
Який позбавлений зору, здатності бачити внаслідок пошкодження очей або зорового нерва.
- (Психологія) –
Переносно: який втратив здатність правильно розуміти, оцінювати щось, захоплений чимось настільки, що не бачить очевидного.
- (Медицина) –
Який був надмірно яскраво освітлений, від чого втрачається здатність чітко розрізняти навколишнє (наприклад, про зір).
- (Техніка) –
У техніці: такий, що має заглушені, непрохідні отвори або порожнини (наприклад, про отвір, гільзу).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. осліплений, р. осліпленого, д. осліпленому, з. осліпленого, о. осліпленим, м. осліпленім