оскудіння

[oskudinnjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Соціологія) –

    Процес або результат втрати багатства, достатку; зубожіння, збіднення (про матеріальний стан).

  2. (Лінгвістика) –

    Значне зменшення, виснаження, втрата яких-небудь цінних якостей, властивостей (наприклад, духовне оскудіння, оскудіння мови).

  3. (Екологія) –

    Стан недостатності, нестачі чогось; збіднення (наприклад, оскудіння флори в регіоні).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. оскудіння, р. оскудіння, д. оскудінню, з. оскудіння, о. оскудінням, м. оскудінні, к. оскудіння

Більше записів