оскуділий

[oskudilɪj] Прикметник

Буква:О

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Який зазнав оскудіння, став бідним, збіднілий, знесилений.

  2. (Загальне) –

    Який вичерпав свої сили, можливості, ресурси; виснажений, збіднений.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. оскуділий, р. оскуділого, д. оскуділому, з. оскуділого, о. оскуділим, м. оскуділім

Більше записів