1. Який зазнав оскудіння, став бідним, збіднілий, знесилений.
2. Який вичерпав свої сили, можливості, ресурси; виснажений, збіднений.
оскуділий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: t.d. () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Який зазнав оскудіння, став бідним, збіднілий, знесилений.
2. Який вичерпав свої сили, можливості, ресурси; виснажений, збіднений.
Відсутні