осіркованість

[osirkoʋɑnistʲ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Хімія) –

    Хімічний стан речовини, що характеризується насиченістю сіркою або утворенням сполук із сіркою.

  2. (Геологія) –

    У геології та гірничій справі — наявність сірки або сірчистих сполук у корисних копалинах, рудах або гірських породах.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. осіркованість, р. осіркованості, д. осіркованості, з. осіркованість, о. осіркованістю, м. осіркованості, к. осіркованосте

Більше записів