осілий

1. Який осів, залишившись на постійне проживання в певному місці; місцевий, постійний (про людей, соціальні групи, населення).

2. Який веде постійний, номіадський спосіб життя, пов’язаний із постійним проживанням на одному місці (про тварин).

3. Який став осадкою, випав на дно; що встиг осісти.

Приклади:

Приклад 1:
Плем’я Іуди, наприклад, за словами історика, «скоріше являло собою осілий рід ханаанеїв, аніж кочівни- ків-арамеїв», і «злилося з ізраїльським народом та стало схожим на нього набагато пізніше». Сам прихід цих кочівників— семітів у Палестину відбувся кількома хвилями.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”