Древослів

Словник Української Мови

ошуст

[oʃust] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Геологія) –

    (діал.) Невеликий пагорб, горбок, височинка на рівнині або серед поля.

  2. (Геологія) –

    (діал.) Висока, округла або видовжена ділянка суходолу серед болота, зазвичай вкрита лісом або чагарником.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ошуст, р. ошуста, д. ошустові, з. ошуст, о. ошустом, м. ошусті, к. ошусте

Походження слова (Етимологія)

Слово ‘ошуст’ має не зовсім ясну словотворчу мотивацію. Ймовірно, воно пов’язане з дієсловом ‘ошукатися’ (обманутися, помилитися) та ‘османутися’ (те саме). Можливо, походить від праслов’янського кореня, що означає ‘обман’ або ‘помилка’.
Споріднені слова:обман, помилка, хитрість

Більше записів