ошелешений

1. Який перебуває у стані втрати рівноваги, свідомості або здатності до чіткого мислення через сильне враження, несподівану подію, удар тощо; приголомшений, збентежений.

2. Який виражає такий стан або свідчить про нього.

Приклади:

Приклад 1:
Щось було в Андрієві таке несамовите, в усій його змученій, до краю виснаженій постаті, опанованій лихоманкою, в тих його безтямних словах, що Фрей ошелешений відступив на крок назад. Підвів брови.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”