оскоплення

1. Хірургічна операція з видалення чоловічих статевих залоз (яєчок), що призводить до позбавлення здатності до запліднення та викликає глибокі зміни в організмі; кастрація.

2. Переносно: позбавлення чогось живого, творчого, суттєвого; спрощення, зведення до примітивного стану.

Приклади вживання

Приклад 1:
Сім’ї здебільшого були моногамні, проте існувала й полігамія, причому за гаремом доглядали не євнухи (оскоплення людей і тварин в Індії вважалось релігійним злочином), а старезні чоловіки чи жінки. Траплялися в країні й випадки поліандрії (кілька чоловіків мали спільну жінку).
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Частина мови: іменник (однина) |