1. (про людину) Який має охатний, приємний зовнішній вигляд; статний, гарний.
2. (про одяг, вбрання) Охатний, пишний, розкішний, нарядний.
3. (переносно, про мову, стиль) Вишуканий, прикрашений, пишномовний.
ошатний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Олелько звернув увагу на ошатний одяг, на пера на шапці. Спершу подумав, що то поляк, але пригледівся й упізнав козацький жупан і козацьку бурку, яка віялась за плечима, а ще приглянувшись, у подиві впізнав і втікача: це був гетьман.
— Франко Іван, “Мойсей”
Частина мови: прикментик () |