1. Представник народу, що становить основне населення Північної та Південної Осетії, регіонів на Північному Кавказі, та нащадок стародавніх аланів; особина чоловічої статі цього народу.
2. Уроженець або житель Осетії.
осетин
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
От слухайте: лезгiн, грузин, калмик, туркмен, осетин. Чуєте, як гостро, як вiльно звучить усе це?
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Частина мови: іменник (однина) |