1. Стосунковий до осередку (у значенні центральної частини чого-небудь, ядра); центральний, головний.
2. Стосунковий до осередку (у значенні місця, де зосереджено щось, або групи людей, об’єднаних спільною діяльністю); що є центром, місцем зосередження чогось.
3. (У біології, медицині) Стосунковий до осередку (клітини) або до вогнища запалення, інфекції тощо; клітинний, вогнищевий.