осередковий

1. Стосунковий до осередку (у значенні центральної частини чого-небудь, ядра); центральний, головний.

2. Стосунковий до осередку (у значенні місця, де зосереджено щось, або групи людей, об’єднаних спільною діяльністю); що є центром, місцем зосередження чогось.

3. (У біології, медицині) Стосунковий до осередку (клітини) або до вогнища запалення, інфекції тощо; клітинний, вогнищевий.

Приклади:

Приклад 1:
Дзенькнув замок, і після дужого натиску Орисі й Катрі важкі двері трохи відчинилися; у відкриту чорну пащу вдарила зверху течія холодного повітря і мало не загасила ліхтарні Пройшовши, або, ліпше сказати, пролізши через вузький і низький прохід, наші подруги спустилися в осередковий льох, що містився під самою церквою; він уявляв з себе помешкання середньої величини. Баня його піддержувалася в двох місцях товстими палями, що підпирали простягнуті вгорі дубові бантини.
— Невідомий автор, “103 Obloha Bushi Bohdan Khmelnytskyi”