осередкування

[osɛrɛdkuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Соціологія) –

    Процес створення, організації або формування осередків (невеликих організаційних груп, ядер) чогось, зокрема громадських, політичних або виробничих об’єднань.

  2. (Техніка) –

    (У техніці, матеріалознавстві) Процес утворення центрів кристалізації (осередків) у розплаві або розчині при переході речовини з рідкого в твердий стан.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. осередкування, р. осередкування, д. осередкуванню, з. осередкування, о. осередкуванням, м. осередкуванні, к. осередкування

Більше записів