осавул

1. Військове звання старшинського (офіцерського) складу в козацьких військах, помічник полковника, який виконував адміністративні, судові та господарські функції, а також командував підрозділами у військовий час.

2. У Запорозькій Січі — помічник кошового отамана, який відав продовольством, фуражем та розподілом військової здобичі.

3. У деяких козацьких формуваннях (наприклад, у Кубанському козацькому війську) — військовий чин, що відповідав армійському підполковнику.

4. У сучасній Україні — почесне звання в окремих козацьких організаціях та товариствах.

Приклади:

Приклад 1:
Увійшов осавул і сказав, що там селяни розбирають з комори панський хліб, пан лях — утік, там буча й бійка, ніхто не знає, як його ділити. — Діли на їдців.
— Франко Іван, “Мойсей”

Приклад 2:
Те саме роблять суддя, писар і осавул: суддя кладе на шапку печатку, писар — перо й каламар, а осавул — свою палицю. Коли ж козаки, не вдоволені тільки кошовим, — а таке бувало не раз, — тоді вони кричать судді, писарю й осавулу: «Лишайтеся, бо ви такі, як нам треба!» — і ті лишаються!
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”