Значення
- (Історія) –
Посадова особа в Україні XVI–XVIII століть, яку призначали для організації заселення та освоєння нових земель, зокрема на Слобожанщині та Півдні; відповідав за залучення переселенців, розподіл угідь, заснування поселень (осад) та первинне управління ними.
- (Історія) –
У давньоруський та козацький періоди — керівник, організатор або старшина під час облоги (осади) фортеці, укріпленого табору; обсадний голова.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. осадчий, р. осадчого, д. осадчому, з. осадчого, о. осадчим, м. осадчім, к. осадчий