осанна

1. У християнському богослужінні та біблійних текстах: урочистий вигук, що виражає захоплення, хвалу, прославлення Бога або Христа, а також молитвене звернення з проханням про спасіння.

2. У переносному значенні: надмірна, часто лицемірна похвала, захоплення кимось або чимось.

Приклади:

Приклад 1:
Розлітатися в простір: труною і маскою і птахою і громом і медом і прутнем і м’ятним лоном і сполохом риби в зеленій печері світу, в пустій мов череп і теплій мов губи і зимній мов брами і невтоленній мов голос і невблаганній мов смертник і тупій мов мушля потопу і таємній мов літо всередині звіра зеленій пам’яті моря, в гніві та милості та надіях та деревах та слині та голубій мов осанна вені та мов корона перебування Батька запечатаній мові припливу пустині води вогню зеленої жіночої рани. Розлітатися в простір: труною без віка і маскою церкви і птахою вежі і запахом грому і вкраденим медом і прутнем марнотратним і м’ятним лоном цариць і смертним сполохом п’яної риби в зеленій як стебла лугу печері світу, в пустій мов облізлий череп і теплій мов губи в міжніжжі і зимній для вбивці мов брами і невтоленній від світла мов 123 ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ голос і невблаганній своєю ніжністю мов смертник і тупій мов перша й остання мушля потопу і таємній мов літо крові всередині звіра зеленій як ангел моху пам’яті моря, в гніві без краю та милості без початку та злісних надіях та вчасних деревах та слині всіх оргазмів та голубій мов осанна світанку вені смеркання та мов корона безсонного перебу­ вання Батька навіки запечатаній ясній мові нічного припливу сумної пустині безмеж води безмірів вогню зеленої жіночої рани.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
Недолюблена жінка, одвічна вигнанниця з раю, Де росою на квітах — солона осіння осанна. Поведи мене в небо, якщо я зі сну не прокинусь, Улягаючи в ніч — золоту, колискову і Божу… Я кохаю тебе, у тобі не розпізнана кимось… Я не хочу вмирати, та жити без тебе не можу… «Відпокутую очі важкою, як камінь, сльотою…» Biдпокутую очі важкою, як камінь, сльотою Божевільної ночі, крихких голубиних зачать.
— Кіяновська Маріанна, “Бабин Яр. Голосами”