1. Стосовний до осадників — польських колоністів, яких польський уряд заохочував до переселення на західноукраїнські землі (Волинь, Галичина, Холмщина, Підляшшя) у міжвоєнний період (1920–1939 роки) з метою зміни національного складу цих територій та полонізації.
2. Стосовний до процесу колонізації або заселення нових територій (осадництва) у широкому історичному контексті.