1. (у математиці, фізиці) Набувати властивості ортогональності; перетворюватися на систему взаємно перпендикулярних (ортогональних) векторів, функцій або інших об’єктів у заданому просторі.
2. (перен., книжн.) Ставати незалежним, відокремленим, втрачати зв’язок або взаємний вплив з чимось.