Значення
-
(в біології) Застаріла вчення про існування внутрішніх, спрямованих факторів еволюції, що обумовлюють прямолінійний, передвизначений розвиток організмів незалежно від природного добору та зовнішнього середовища.
-
(в палеонтології) Прямолінійний характер еволюції певної групи організмів, що спостерігається в палеонтологічному літописі як послідовна зміна ознак у одному напрямку протягом тривалого часу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ортогенез, р. ортогенезу, д. ортогенезові, з. ортогенез, о. ортогенезом, м. ортогенезі, к. ортогенезе