ортогексагональний
[ortoɦɛksɑɦonɑlʲnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
-
(у кристалографії) такий, що має форму прямого шестигранного стовпа або характеризується ортогексагональною (прямокутною з квадратною основою) сингонією, де осі кристала перетинаються під прямими кутами, а дві з них мають однакову довжину.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ортогексагональний, р. ортогексагонального, д. ортогексагональному, з. ортогексагонального, о. ортогексагональним, м. ортогексагональнім