Значення
-
(історичне) Представник одного зі станів (соціальних груп) у Молдавському князівстві та Валахії, що займався переважно ремеслом і торгівлею, а також військовою службою; міщанин, городянин.
-
(історичне) Військовий піхотинець у Молдавському та Волоському князівствах, набираний з представників однойменного стану.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ормен, р. ормену, д. орменові, з. ормен, о. орменом, м. ормені, к. ормене