Значення
- (Лінгвістика) –
Система правил, що визначають стандартизований спосіб передачі мови на письмі, включаючи правила написання слів, їх частин, великих літер, переносу тощо; правопис.
- (Лінгвістика) –
Розділ мовознавства, що вивчає та встановлює ці правила.
- (Лінгвістика) –
Ступінь володіння цими правилами, грамотність письма (напр., добра орфографія).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. орфографія, р. орфографії, д. орфографії, з. орфографію, о. орфографією, м. орфографії, к. орфографіє
Походження слова (Етимологія)
Слово «орфографія» походить від грецького ὀρθογραφία, що утворене з основ ὀρθός «правильний» і γράφω «пишу». Воно прийшло в українську мову через західноєвропейські мови, зокрема через німецьку (Orthographie), французьку (orthographe) та англійську (orthography), які, у свою чергу, запозичили його з латинської orthographia. Таким чином, орфографія буквально означає «правильне письмо» або «правопис».