правопис

1. Сукупність правил, що регулюють написання слів та інших мовних одиниць у письмовій мові; орфографія.

2. Система графічних засобів та правил їх використання, прийнята для певної мови; орфографія.

3. Властивість, якість тексту, що відповідає нормам орфографії; грамотність написання.

Приклади вживання

Приклад 1:
Так от є Там таке [правопис і лексику оригіналу збережено.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Примітки 1 Тут і далі збережено правопис наявних джерел. (<< back) 2 Обстановка на сцені (фр.). --- Тютюнник Григорій, "Вир" Приклад 3: Правопис автографа засвідчує, що він є оновленою редакцією, бо такий правопис характерний для творів, написаних починаючи з середини 80 -х pp. Збереглися також ряд списків, що датуються XVIII ст.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |