1. Історичний термін для позначення періоду монголо-татарського (золотоординського) панування на українських землях у XIII–XV століттях, що характеризувався політичною залежністю, сплатою данини та спустошливими набігами.
2. У переносному значенні — жорстоке, деспотичне правління або гнітюча чужа влада, що асоціюється з насильством і свавіллям, за аналогією з ординським ярмом.