1. Стосовний до Орди, пов’язаний з нею; властивий Орді.
2. Належний Орді, створений нею; характерний для часів існування Орди.
3. Геогр. Стосовний до населених пунктів з назвою Ординка, Ординське тощо (наприклад, в Україні чи Росії).
ординський
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Він пішов ченцем в Ординський монастир біля Корсуня. Незабаром його висвятили в архімандрити.
— Франко Іван, “Мойсей”
Частина мови: прикментик () |