1. Який має орден (ордени) як нагороду за заслуги; нагороджений орденом.
2. Який має зображення ордена на своїй емблемі, знаку, прапорі тощо (про організації, військові частини).
орденоносний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
І з викликом глянув туди, де рясніли портупеї й блищали ордени за столами, застеленими червоним сукном, — гордий, і мовчазний, і безстрашний Серьога, орденоносний пілот. Їх усіх прирекли де розстрілу.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Частина мови: прикментик () |