оратай [orɑtɑj] Іменник Буква:О ЗначенняПравопис Значення (історичне) Той, хто оре землю; пахар, хлібороб. (поетичне, високе) Працьовита людина, творець, діяч у якій-небудь галузі. Правопис та відмінювання Граматичні форми: н. оратай, р. оратая, д. оратаєві, з. оратая, о. оратаєм, м. оратаєві, к. оратаю ←розвішування розвішений→
