Словник Української Мови
Буква
1. Істор. Особа, яка брала в оренду земельну ділянку, маєток, промисловий об’єкт (млин, броварню, шинок) або право на збір податків і мита на визначений строк за сплату обумовленої суми грошей; орендатор.
2. Істор. Власник або керівник орендованого господарства, промислового закладу або торговельного підприємства.
Приклад 1:
— Ану, навісний, Ушквар нам що-небудь, нехай земля гнеться, Нехай погуляють мої козаки!» І кобзар ушкварив: «А мій батько орандар, Чоботар; Моя пряха Та сваха; Брати мої, соколи, Привели І корову із діброви, І намиста нанесли. А я собі Христя В намисті, А на лиштві листя Та листя, І чоботи і підкови.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”