опуст

1. (історичний термін) Назва одного з видів феодального землеволодіння в Україні часів Великого князівства Литовського та Речі Посполитої, що передбачала право на отримання доходів з певних земель або поселень, надане за службу або особливі заслуги.

2. (історичний термін) Саме земельне володіння, маєток або джерело доходу (наприклад, млин, корчма, право збору мита), передане в тимчасове користування (до життя) особі за її службу.

Приклади вживання

Приклад 1:
Ти ж вирвалася, рушила — гірський повільний поповз, опуст, розпадання материка, раптовий зсув і дляння, і трепет рук, і тремт повік німий. Пішла — туннелем довгим — далі — в ніч — у морок — сніг — у вереск заметілі, Тобі оббухли слізьми губи білі.
— Невідомий автор, “140 Vybrane Vyd 2016 R”

Частина мови: іменник (однина) |