оптимальність

1. Властивість або стан бути оптимальним; найкраща, найсприятливіша якість, найефективніша умова або співвідношення параметрів для досягнення певної мети.

2. У математиці, теорії управління, економіці та інших науках — принцип або критерій вибору найкращого (оптимального) рішення з множини можливих варіантів за певною мірою якості (критерієм оптимальності).

Приклади:

Приклад 1:
Визначайте оптимальність встановлюваних звітів і методів контролю виходячи з відомої істини, що недостатність контролю деморалізує, а надмірний контроль знижує самостійність, ініціативу і почуття відповідальності. Поряд з вищевикладеним слід пам’ятати, що позитивні результати комплексного зусилля не настають автоматично.
— Котляревський Іван, “Енеїда”

Приклад 2:
Наступним кроком алгоритму є перевірка опорного розв’язання на оптимальність (рис.2.1). Якщо для небазисних клітин плану (xij =0) abijijij с c+=≤ ‘ , то план є оптимальним і в ніякий спосіб поліпшений бути не може.
— Невідомий автор, “023 Demidenko Ma Matematichne Programuvannia Tech”