Значення
-
Властивість або стан бути оптимальним; найкраща, найсприятливіша якість, найефективніша умова або співвідношення параметрів для досягнення певної мети.
-
У математиці, теорії управління, економіці та інших науках — принцип або критерій вибору найкращого (оптимального) рішення з множини можливих варіантів за певною мірою якості (критерієм оптимальності).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. оптимальність, р. оптимальності, д. оптимальності, з. оптимальність, о. оптимальністю, м. оптимальності, к. оптимальносте