оприни

[oprɪnɪ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (істор.) Спеціальний загін, створений царем Іваном IV Грозним у Московській державі (1565–1572 рр.) для боротьби з боярською опозицією та здійснення політики терору; особиста гвардія царя, що мала окремі землі (опричнину) та адміністрацію.

  2. (перен., книжн.) Жорстокі каральні загони, озброєні формування, що діють терором і насильством на службі деспотичної влади.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. оприна, р. оприни, д. оприні, з. оприну, о. оприною, м. оприні, к. оприно

Більше записів