опричний
[oprɪt͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
-
Стосовний до опричнини — особливого устрою державного управління та війська в Московському царстві за часів Івана Грозного, а також до територій, що безпосередньо ним керувалися.
-
Належний до опричника — члена особливого війська та придворного штату царя Івана Грозного в період опричнини.
-
У переносному значенні: такий, що діє жорстоко, свавільно та безжалісно, на кшталт опричників; каральний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. опричний, р. опричного, д. опричному, з. опричного, о. опричним, м. опричнім