опричний

[oprɪt͡ʃnɪj] Прикметник

Буква:О

Значення

  1. Стосовний до опричнини — особливого устрою державного управління та війська в Московському царстві за часів Івана Грозного, а також до територій, що безпосередньо ним керувалися.

  2. Належний до опричника — члена особливого війська та придворного штату царя Івана Грозного в період опричнини.

  3. У переносному значенні: такий, що діє жорстоко, свавільно та безжалісно, на кшталт опричників; каральний.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. опричний, р. опричного, д. опричному, з. опричного, о. опричним, м. опричнім

Більше записів