опричнина

[oprɪt͡ʃnɪnɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Історична політика царя Івана IV Грозного в Московській державі (1565–1572 роки), спрямована на централізацію влади та знищення опозиції, яка полягала в розділенні території на «опричнину» (землі, що складали особисту власність царя з відповідним військовим та адміністративним апаратом) та «земщину» (решта державних земель), використовуючи методи масового терору, конфіскацій і насильницьких переселень.

  2. Переносно — система жорстокого деспотичного правління, засновано на беззаконній силі, сваволі й беспідставних переслідуваннях окремої привілейованої групи осіб, які діють поза межами законних норм та правових обмежень.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. опричнина, р. опричнини, д. опричнині, з. опричнину, о. опричниною, м. опричнині, к. опричнино

Більше записів