1. Прийменник, що вказує на виняток або відокремлення когось, чогось від інших; крім, окрім, за винятком.
2. Прислівник, що означає окремо, по-особливому, на відміну від інших; нарізно, окремо.
опріч
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Але наша квітуюча пані Цитрина підпровадила його до нового кружка гостей, в якім перебували тимчасово суха й гачкувата членкиня в якомусь напівчоловічому елеґантському вельми вбранню і при краваті, кольоровий молодик у плетеній шапчині й волоссі з тисячі кісок, з подертими кілька рази штаньми і пасястою торбеґою через рамено, а опріч тих перших двох — ще один гість, з наведеним шмінкою великим червоним писком, сама Чемність, безконечно задивлена в Доброзичливу Ясність і Цноти МалоїДостатности. Як довідає мося через хвилю при помочі духмяної пані Цитрини, будуть це почергово прелеґенти семінару пані Шалайзер зі З’єдна них Стейтів Америки, Джон Пол Ощирко (хтось у родині мусів бути українцем прецінь!)
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Частина мови: t.d. () |