1. Дієприкметник теперішнього часу від дієслова “оправдувати”: такий, що надає переконливі причини, підстави або докази для виправдання чиєїсь поведінки, вчинку, думки тощо, з метою довести їхню правильність, невинуватість або допустимість.
2. (У логіці та аргументації) Такий, що містить обґрунтування, слугує логічною або фактичною підставою для чогось; обґрунтовуючий.