1. Оппідум — у Стародавньому Римі: укріплене поселення, місто, яке часто виконувало роль адміністративного, релігійного та оборонного центру на завойованих територіях, особливо в Галлії та Британії.
2. Оппідум — у археології: тип великого укріпленого поселення залізної доби, характерний для кельтських народів Європи, що зазвичай розташовувалося на пагорбі та мало потужні оборонні споруди (вали, рови).