ополячення

Значення

1. Історико-культурний процес поширення польської мови, культури, звичаїв та релігії серед українського населення, особливо на західноукраїнських землях, що входили до складу Речі Посполитої та інших держав.

2. Політика асиміляції, спрямована на насадження польської ідентичності та витіснення рідної мови та культури, що часто здійснювалася адміністративними та освітніми заходами.

3. Мовна асиміляція — добровільне або примусове запозичення польської мови та переходу на неї в побуті, освіті, офіційній сфері з одночасним витісненням української.

Правопис та відмінювання