Древослів

Словник Української Мови

опочний

[opot͡ʃnɪj] Іменник

Буква:О

Значення

(геол.) Пов’язаний з опокою — міцною, твердою осадовою гірською породою, що складається переважно з кремнезему; властивий опоці.
(техн.) Призначений для роботи з опокою або виготовлений з неї (наприклад, про опочну суміш у ливарному виробництві).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. опочний, р. опочного, д. опочному, з. опочного, о. опочним, м. опочнім, к. опочний

Більше записів