Значення
-
Офіцер оперативного підрозділу правоохоронних органів (найчастіше поліції або служби безпеки), якому надано спеціальні повноваження для проведення оперативно-розшукової діяльності, розслідування злочинів, виконання негласних заходів та інших дій у межах оперативного доручення.
-
Спеціальне звання для офіцерів оперативного складу в деяких правоохоронних органах України, що існувало в окремі періоди (наприклад, в міліції).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. оперуповноважений, р. оперуповноваженого, д. оперуповноваженому, з. оперуповноваженого, о. оперуповноваженим, м. оперуповноваженім, к. оперуповноважений