1. Який має опору, спирається на щось; такий, що на чомусь тримається.
2. Уживається як друга частина складних прикметників і означає: такий, що має опору, підтримку в чомусь, на чомусь (наприклад, спинкою, плечима тощо), як у словах: високоопертий, низькоопертий, твердоопертий.