операторно-ізоморфний
[opɛrɑtorno-izomorfnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
-
(мат.) Такий, що є ізоморфізмом між операторними алгебрами або структурами; що зберігає алгебраїчні операції (наприклад, додавання, множення, інволюцію) та норму (у випадку C*-алгебр).
-
(мат., про два об’єкти) Перетворюваний один в одного за допомогою операторного ізоморфізму; що знаходяться у відношенні взаємно однозначної відповідності, яка зберігає операторну структуру.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. операторно-ізоморфний, р. операторно-ізоморфного, д. операторно-ізоморфному, з. операторно-ізоморфного, о. операторно-ізоморфним, м. операторно-ізоморфнім