1. (мат.) Такий, що є ізоморфізмом між операторними алгебрами або структурами; що зберігає алгебраїчні операції (наприклад, додавання, множення, інволюцію) та норму (у випадку C*-алгебр).
2. (мат., про два об’єкти) Перетворюваний один в одного за допомогою операторного ізоморфізму; що знаходяться у відношенні взаємно однозначної відповідності, яка зберігає операторну структуру.