опас

1. (іст.) У Київській Русі та Великому князівстві Литовському — міра довжини, що дорівнювала приблизно 1,07 метра (три п’яді з додаванням двох суглобів вказівного пальця).

2. (іст.) У Київській Русі — міра площі (землі), що дорівнювала приблизно 1,14 гектара (сажень у квадраті).

3. (заст.) Уживалося також у значенні міри об’єму (насипної речовини).

Приклади:

Приклад 1:
Ко­ли на ро­бо­ту прий­ма­ли Мот­рю з опас­кою… Літом Мот­ря стає жа­ти. У Пісках ніхто не прий­мав,- бо поміти­ли, що в ко­го Мот­ря жне – уся ни­ва зак­рут­ня­ми уни­за­на.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Приклад 2:
Для прикладу стоїть упомянуть одне із самих древніх і опас­ них закритих начал — Староіндійську защіту. 1. d2-d4 Ng8-f6 2. с2-с4 g7-g6 3.
— Невідомий автор, “020 Brinikh Mikhailo Shakhmati Dlia Dibiliv”