Словник Української Мови
Буква
1. (історичне) Назва давньої слов’янської грошової одиниці, що використовувалася в ранньому Середньовіччі; срібна монета або ваговий еквівалент срібла.
2. (історичне, рідко) Назва стародавньої міри ваги для дорогоцінних металів, що мала ходіння на території Київської Русі.
Приклад 1:
Начепила хустку через плечі, як опарати; взяла в руку лампу, замість кадильниці, і почала вичитувать: «пом’яни, господи, душі усопших раб своїх». Одна покойова вбралась за дяка, в старий панів сюртук, друга — за паламаря й співають: «вічная пам’ять».
— Тютюнник Григорій, “Вир”