1. Верхній одяг з грубого сукна, довгий, з розрізом ззаду, що носили чоловіки в Україні, особливо козаки, у XVI–XVIII століттях; різновид плаща чи свити.
2. (у переносному значенні) Про людину, яка носить такий одяг; символ козака, запорожця.
опанча
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Навіщо тобі Павлова фінікова опанча? Навіщо Антонієва борода, Савин монастир, капюшон Пахоміїв?..20 Це лиш чернечий маскарад.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: іменник (однина) |